Батькам майбутніх школярів

     Перший клас, або як підготувати дитину до школи.

Весна – час особливих турбот в сім’ях майбутніх першокласників. Скоро в школу.

Підготовка до школи – процес багатоплановий. І слід зазначити, що починати займатися з дітьми слід не тільки безпосередньо перед надходженням у школу, а далеко до цього, з молодшого дошкільного віку. І не тільки на спеціальних заняттях, але і в самостійній діяльності дітей – в іграх, праці, спілкуванні з дорослими і однолітками.

У дитячих садках діти отримують навички лічби, читання, розвивається мислення, пам’ять, увага, старанність, допитливість, дрібна моторика й інші важливі якості. Діти отримують поняття моральності, прищеплюється любов до праці. Діти, які не ходять у дитячий садок, і не отримують відповідну підготовку до школи, можуть записатися в приватні центри розвитку дітей.

Готовність до школи підрозділяється на фізіологічну, психологічну і пізнавальну. Всі види готовності повинні гармонійно поєднуватися в дитині. Якщо щось не розвинене або розвинене не в повній мірі, то це може послужити виникненню проблем у навчанні в школі, у спілкуванні з однолітками, засвоєння нових знань і так далі.

 

     Готовність до навчання в школі розглядається на сучасному етапі розвитку психології як комплексна характеристика дитини, якій розкриваються рівні розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нову соціальну середу і для формування навчальної діяльності.

Фізіологічна готовність дитини до школи.

     Цей аспект означає, що дитина повинна бути готова до навчання в школі фізично. Тобто стан її здоров’я повинен дозволяти успішно проходити освітню програму. Фізіологічна готовність передбачає розвиток дрібної моторики (пальчиків), координації руху. Дитина має знати, в якій руці і як потрібно тримати ручку. А також дитина при вступі в перший клас повинна знати, поважати та розуміти важливість дотримання основних гігієнічних норм: правильна поза за столом, постава тощо.

Психологічна готовність дитини до школи.

     Психологічний аспект, який включає в себе три компоненти: інтелектуальна готовність, особистісна і соціальна, емоційно-вольова.

1. Інтелектуальна готовність до школи означає:

– до першого класу у дитини повинен бути запас певних знань;

– вона повинна орієнтуватися в просторі, тобто знати, як пройти в школу і назад, до магазину і так далі;

– дитина має прагнути до одержання нових знань, тобто вона повинна бути допитливою;

– повинні відповідати віку розвиток пам’яті, мовлення, мислення.

2. Особистісна та соціальна готовність передбачає наступне:

– дитина повинна бути комунікабельною, тобто вміти спілкуватися з однолітками і дорослими; у спілкуванні не повинно проявлятися агресії, а при сварці з іншою дитиною повинна вміти оцінювати і шукати вихід із проблемної ситуації; дитина повинна розуміти і визнавати авторитет дорослих;

– толерантність; це означає, що дитина повинна адекватно реагувати на конструктивні зауваження дорослих і однолітків;

– моральний розвиток, дитина повинна розуміти, що добре, а що – погано;

– дитина повинна приймати поставлену педагогом завдання, уважно вислуховуючи, уточнюючи неясні моменти, а після виконання вона повинна адекватно оцінювати свою роботу, визнавати свої помилки, якщо такі є.

3. Емоційно-вольова готовність дитини до школи передбачає:

– розуміння дитиною, чому вона йде в школу, важливість навчання;

– наявність інтересу до навчання і отримання нових знань;

– здатність дитини виконувати завдання, яке їй не зовсім до душі, але цього вимагає навчальна програма;

– наполегливість – здатність протягом певного часу уважно слухати дорослого і виконувати завдання, не відволікаючись на сторонні предмети і справи.

• Пізнавальна готовність дитини до школи.

Даний аспект означає, що майбутній першокласник повинен володіти певним комплексом знань та вмінь, який знадобиться для успішного навчання в школі. Отже, що повинна знати і вміти дитина у шість-сім років?

1) Увага.

• Займатися будь-якою справою, не відволікаючись, протягом двадцяти-тридцяти хвилин.
• Знаходити подібності та відмінності між предметами, картинками.
• Вміти виконувати роботу за зразком, наприклад, з точністю відтворювати на своєму аркуші паперу візерунок, копіювати рухи людини і так далі.
• Легко грати в ігри на уважність, де потрібна швидкість реакції. Наприклад, називайте живих істот, але перед грою обговоріть правила: якщо дитина почує домашню тварину, то вона повинна плеснути в долоні, якщо дику – постукати ногами, якщо птаха – помахати руками.

2) Математика.

• Цифри від 0 до 10.
• Прямий рахунок від 1 до 10 і зворотний рахунок від 10 до 1.
• Арифметичні знаки: « », «-«, «=».
• Поділ кола, квадрата навпіл, чотири частини.
• Орієнтування у просторі і на аркуші паперу: «праворуч, ліворуч, вгорі, внизу, над, під, за» і т. п.

3) Пам’ять.

• Запам’ятовування 10-12 картинок.
• Розповідання по пам’яті віршиків, скоромовок, прислів’їв, казок і т.п.
• Переказ тексту з 4-5 речень.

4) Мислення.

• Закінчувати речення, наприклад, «Річка широка, а струмок…», «Суп гарячий, а компот…» і т. п.
• Знаходити зайве слово з групи слів, наприклад, «стіл, стілець, ліжко, чоботи, крісло», «лисиця, ведмідь, вовк, собака, заєць» і т. д.
• Визначати послідовність подій, що спочатку, а що потім.
• Знаходити невідповідності в малюнках, віршах-небилицях.
• Складати пазли без допомоги дорослого.
• Скласти з паперу разом з дорослим, простий предмет: човник, літачок.

5) Дрібна моторика.

• Правильно тримати в руці ручку, олівець, пензлик і регулювати силу їх натиску при письмі та малюванні.
• Розфарбовувати предмети і штрихувати їх, не виходячи за контур.
• Вирізати ножицями по лінії, намальованої на папері.
• Виконувати аплікації.

6) Мова.

• Складати пропозиції з декількох слів, наприклад, кішка, двір, йти, сонячний зайчик, грати.
• Розуміти і пояснювати зміст прислів’їв.
• Складати зв’язну розповідь по картинці і серії картинок.
• Виразно розповідати вірші з правильною інтонацією.
• Розрізняти в словах букви і звуки.

7) Навколишній світ.

• Знати основні кольори, домашніх і диких тварин, птахів, дерева, гриби, квіти, овочі, фрукти і так далі.
• Називати пори року, явища природи, перелітних і зимуючих птахів, місяці, дні тижня, свої прізвище, ім’я та по батькові, імена своїх батьків і місце їх роботи, своє місто, адресу, які бувають професії.

 

 

Як говорить ваша дитина?

     Мова дитини не виникає сама собою. Вона розвивається поступово, іноді зі значними труднощами тільки завдяки зусиллям дорослих. На жаль, трапляється, що батьки звертають увагу на погану мову дитини пізно. Пригадується такий випадок. Мати звернулася за консультацією до фахівця – логопеда «Донька навчається в першому класі, але вона не може правильно читати і писати. Пише так, що діти сміються, адже вона не дурна і чує добре». Після бесіди з матір’ю з’ясувалося, що дівчинка до надходження в школу так і не навчилася говорити правильно. Але батьків тоді це не турбувало. Навпаки їм подобалося, коли вона «карта вила», вони вважали це забавним і не поправляли її. З нею мало розмовляли, не читали книг, віршів. Вважали, що все вона засвоїть у школі. В результаті у дівчинки виявився недорозвиток мовлення, який завжди ускладнює навчання читанню і письму. Тому хочеться розповісти батькам, як розвивається мова дитини. Коли необхідно розмовляти з дитиною? З найперших днів її життя. І через місяць ви з радістю переконаєтесь, що дитина реагує на ваші звуки. З шести місяців дитина вже починає розуміти окремі слова і фрази, зв’язувати їх з предметами. Зрозуміло, що і цього його треба вчити. Слід пам’ятати, що нові слова і фрази малюк може дізнатися тільки від вас, і вимовляти захоче тільки вам. А завдання дорослих при цьому заохочувати мову дитини, радіти їй. Якщо вам не вдається пробудити в дитини інтерес до мови, то загальмується її мовленнєвий розвиток, а також розумовий розвиток. Спонукаючи дитину до мовлення потрібно постійно ставити їй запитання. Тут більше можливості для збагачення словника дітей. Дуже важливо спонукати дитину ставити запитання. Трирічній дитині читають книги. В основному це книжки, які складаються з картинок із короткими текстами. Дорослі пояснюють дитині ілюстрації, просять її показати, наприклад, де машина, де великий будинок,  а де маленький і т.д. Необхідно вивчити з дитиною невеликий вірш, розповісти або почитати легкі для розуміння казки та оповідання. Потім малюк відтворює зміст почутого, відповідаючи на питання. Таким чином, розвивається у дитини і мова, і пам’ять.

Батьки повинні терпляче й уважно слухати дитину, допомагати їй при цьому запитаннями, підказкою. Не слід спонукати дітей заучувати занадто важкі для них казки, забавлянки, скоромовки. У деяких дітей може бути занадто тихий голос. Це зазвичай спостерігається у дітей фізично ослаблених, боязких, соромливих. В такому випадку добре почати розмову з дитиною на великій відстані. Не помітно для себе малюк почне посилювати свій голос. Так само потрібно спонукати його читати вірші, розповідати казки, віддалившись в інший кінець кімнати. Але ніколи не слід спонукати говорити дитини голосно. Тільки підбадьорювання, ласкаві вмовляння приведуть до бажаного результату.

     Пропонуємо вам, батьки, провести домашню діагностику готовності вашої дитини до школи.

Знання й уявлення:

• Чи може дитина розповісти про своє місто, вулицю?
• Чи знає своє прізвище, ім’я та по-батькові членів своєї родини?
• Чи знає, скільки їй років?
• Чи розрізняє кольори?
• Чи може назвати пори року і місяці, дні тижня?

Пізнавальні процеси:

• Чи може здійснювати найпростішу класифікацію: живе-неживе, птахи-звірі, дерева-кущі-трави, фрукти-овочі?
• Чи може помітити відсутність одного предмета серед 7-10?
• Чи розрізняє на слух значення слів, що відрізняються одним звуком: кит-кіт, лис-ліс?
• Чи може назвати наступне число?
• Чи згадує казку за ілюстрацією?

Пізнавальні процеси:

• Чи може здійснювати найпростішу класифікацію: живе-неживе, птахи-звірі, дерева-кущі-трави, фрукти-овочі?
• Чи може помітити відсутність одного предмета серед 7-10?
• Чи розрізняє на слух значення слів, що відрізняються одним звуком: кит-кіт, лис-ліс?
• Чи може назвати наступне число?
• Чи згадує казку за ілюстрацією?

Мовленнєвий розвиток:
• Чи чітко вимовляє слова?
• Чи правильно будує речення для висловлення власної думки?
• Чи може переказати казку?
• Чи знає напам’ять вірші?
• Чи вдається дібрати потрібну інтонацію у розмові?
• Чи розмовляє з іграшками в процесі гри?
• Чи вільно спілкується з незнайомими?

Підготовленість руки до письма:

• Чи правильно тримає ручку, олівець?
• Чи вправно зафарбовує олівцем зображення?
• Чи вміє малювати картинки?
• Чи вміє користуватись фарбами, пластиліном?
• Чи може вирізати ножицями з паперу прості фігури по лінії?
• Чи швидко може зібрати дрібні предмети (ґудзики, квасолини…)?

Емоційно-вольовий розвиток:

• Чи виглядає веселою та задоволеною більшість часу?
• Чи швидко проходить страх, тривога?
• Чи швидко засинає? Чи спокійно спить? Як просинається?
• Чи може спокійно посидіти 15 хвилин?
• Як піддається на умовляння?
• Чи вдається стримувати роздратування?
• Чи поводиться пристойно за межами дому?

Гігієнічні навички та самообслуговування:

• Чи вмивається зранку без примусу?
• Чи може самостійно приготувати необхідні речі для заняття, а потім прибрати робоче місце?
• Чи може самостійно одягнутись, зав’язати шнурки?
• Чи може самостійно відвідати туалет?
• Чи миє руки без нагадування?
• Чи відразу береться виконувати прохання дорослих?

Пам’ятка для батьків

1. Організуйте робоче місце для дитини.
2. Допомагайте у будь-яких справах.
3. Заохочуйте найменші успіхи дитини.
4. Будьте терплячими.
5. Щодня читайте дитині.
6. Постійно розвивайте уяву, мислення.
7. Давайте відповіді на кожне запитання.
8. Розмовляйте спокійним тоном.
9. Давайте дитині посильну роботу.
10. Поважайте дитину як рівноправного члена родини.